День пам’яті жертв голодомору

Шановні жителі району!

Щорічно, наприкінці золотої осені, коли з наших ланів зібрано врожай, ми дякуємо Богу за хліб на столах і вшановуємо пам’ять мільйонів людей, життя яких у мирний час на найродючішій у світі землі обірвала голодна смерть.

Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932 – 1933 років, історія не знає. Цю найстрашнішу катастрофу в історії людства за своїм вражаючими втратами можна порівняти тільки з Другою світовою війною.

В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-1933 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна щодня втрачала своїх синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.

Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. У період з квітня 1932 року по листопад 1933-го, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони безневинних людей. На підтвердження страшних наслідків Голодомору в Україні дослідники називають різні цифри жертв: так, щодня вмирало приблизно 25 тисяч осіб, тобто понад 1000 осіб щогодини, або ж 17 осіб - щохвилини.

Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок - закарбувати в серцях пам’ять про наших людей, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду. Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи та молитвою за їх упокоєння!

Заступник голови районної ради                                                                    Роман Ярошенко