УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У СПІЛКУВАННІ БАБУСІ ЧИ ДІДУСЯ З ОНУКАМИ
Через обставини, які виникають в родині може стається так, що бабусі чи дідусі не мають можливості спілкуватися з онуками.
З цього приводу виникає питання: Чи мають можливість бабусі та дідусі усунути перешкоди для спілкування з онуками?
Відповідь на дане питання регулюється Цивільним процесуальним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження».
Так, ч.1 ст. 257 Сімейного кодексу України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Існує така думка, що лише батьки вправі виховувати своїх дітей. Однак, ч. 2 ст. 257 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
У разі заборони бабусям та дідусям спілкуватися зі своїми онуками, вони мають право звернутися до органу опіки та піклування чи суду для захисту прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків.
Існує два способи вирішення даного питання: досудовий та судовий.
Досудовий порядок передбачає, що згідно з статтею 258 Сімейного кодексу України, передбачено, що (бабуся/дідусь) має право звернутися із заявою до органу опіки та піклування про захист прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків.
Після розгляду заяви орган опіки і піклування визначає способи Вашої участі у виховані чи просто спілкуванні з дитиною, визначаючи години відвідування. Це рішення є обов’язковим для виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення такого рішення зацікавлена особа (наприклад, невістка/син) не звернуться за захистом своїх прав або інтересів до суду.
У разі неможливості вирішити спір в досудовому порядку бабуся чи дідусь мають право звернутися з позовом до суду за місцем проживання онуків із заявою про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та/або щодо участі у вихованні дитини.
Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 Сімейного Кодексу. Так, у статті 159 Сімейного кодексу України зазначено, що суд визначає способи участі одного (залежно від того, скільки звернулося до суду родичів) з дідів, бабів, інших родичів на спілкування і виховання дитини. Варіанти можуть бути різні: періодичне чи систематичне побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їх проживання, черговість між бабою, дідом, прабабою, прадідом, братами, сестрами, мачухою, вітчимом на спілкування з дитиною у присутності кого, якщо це необхідно в інтересах дитини.
При цьому також враховується: вік, стан здоров’я дитини; поведінка родичів у минулому і теперішньому часі; інші обставини, що мають істотне значення для дитини.
Суд може відмовити в позові, якщо поведінка в сім’ї особи, яка звернулася до суду, її характеристики, стан здоров’я чи інші обставини можуть створити загрозу життю та здоров’ю дитини.
Рішення суду з даного питання виноситься з урахуванням письмового висновку органу опіки та піклування та думки представника органу опіки та піклування, який приймає участь у судовому засіданні.
Отже, для усунення перешкод у спілкуванні з онуками необхідно спершу спробувати домовитися із батьками дитини, якщо не виходить, то в рамках досудового врегулювання спору звернутися до органу опіки за місцем проживання дитини із заявою про визначення способів участі у вихованні чи просто спілкуванні з дитиною. А в разі неможливості вирішити питання в досудовому порядку, бабуся/дідусь мають право звернутися з позовом до суду.
При собі слід мати оригінал та копію паспорту, довідку про присвоєння РНОКПП, копію свідоцтва про народження дитини (за наявності), характеристику за місцем проживання, акт обстеження житлово-побутових умов складений органом опіки та піклування за місцем проживання. Для обстеження житлово-побутових умов і отримання даного акту слід звернутись до Служби у справах дітей.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
