Місце народження стандартів

Карта й техзавдання для новачків

Якщо ти творчий, небайдужий до питань розвитку свого краю і маєш навики до фільмування, то потрапити до штаб-квартири Ради Європи нескладно. Доведено переможцями Міжнародного дитячого медіафестивалю «Дитятко».

Вже вісім років поспіль дитячі студії з усієї України надсилають відео в номінацію фестивалю «Місцеве самоврядування – це ми!».

Автори найкращих робіт за підтримки Ради Європи потрапляють до Страсбурга, де знайомляться з її інституціями, такими як Комітет Міністрів, Парламентська асамблея, Конгрес місцевих і регіональних влад, Європейський суд з прав людини, Європейський молодіжний центр.

Чому саме Страсбург? Бо саме тут для 47 країн-членів Ради Європи народжуються стандарти – рішення та рекомендації інституцій РЄ. Заради єдиної мети - координації законодавств країн-учасниць у дотриманні й захисті прав людини і забезпеченні фундаментальних свобод.

Сучасні тренди європейського самоврядування

Під час нещодавнього візиту до Страсбурга переможці медіафестивалю «Дитятко», окрім участі у Всесвітньому форумі за демократію, зустрічалися з високопосадовцями Ради Європи, кожен з яких розповів про стандарти у межах своєї діяльності й компетенції.

Так, керівник Департаменту демократичного врядування Генерального директорату з питань демократії Даніель Попеску наголосив, що одним із ключових напрямків, які Рада Європи підтримує в Україні, є децентралізація, як найліпший стандарт врядування.

Підтримує децентралізацію Рада Європи методологічно, в тому числі через популяризацію та мультиплікацію в Україні кращих європейських практик щодо поліпшення якості послуг на місцях, впровадження енергоощадних технологій та застосування альтернативних джерел енергії, збереження культурної спадщини, розвитку туризму, публічного управління, транспарентності влади тощо.

За словами Даніеля Попеску, «важливо, щоби організація влади в Україні відповідала принципу субсидіарності, а значимі для громади рішення ухвалювала саме місцева влада, маючи для цього відповідні ресурси.

Рада Європи зі свого боку контролює, дотримання країнами-членами основоположних принципів Європейської хартії місцевого самоврядування і надає державам необхідну допомогу».

Результати децентралізації в Україні, з огляду на об’єктивні обставини, в яких втілюється реформа, вищі середніх, зазначає Даніель Попеску, характеризуючи сучасні тренди місцевого самоврядування в Європі.

«Проте у багатьох європейських країнах ситуація значно відрізняється від України, - говорить керівник Департаменту демократичного врядування. – Наприклад, Франція зробила те, що зараз робить Україна, наприкінці 80-х років минулого сторіччя.

Сьогодні в Західній Європі не відбувається таких потужних реформ, як реформа децентралізації, та досі тривають реформи щодо об’єднання громад. Але з інших причин. Якщо в Україні громади об’єднують швидше для того, щоб було можливо їм передати владу, у Західній Європі – для бізнес-співробітництва».

Цікавим є досвід та шлях Франції, проілюстрований Даніелем Попеску:

«У Франції не було об’єднання громад, зараз тут 36 тисяч громад, це у три рази більше, ніж було в Україні у 2014 році – до початку створення ОТГ. Тож, просто необхідно було, щоб громади співпрацювали між собою. Тут, у Страсбурзі, 25 місцевих громад, які об’єднані між собою у Страсбурзьку метрополію. І це об’єднання має свою владу, свій бюджет, податки і надає переважну більшість послуг. Відбулося це, слід зауважити, не через бажання громад, а через зобов’язання перед законом».

Громадяни у суді проти Держави

Так буває. І, на жаль, українці проти України порушили в Європейському суді з прав людини чимало справ, лічба йде на тисячі.

Дмитро Третяков, керівник українського відділу секції попереднього розгляду скарг Європейського суду з прав людини у спілкуванні з переможцями медіафестивалю повернувся до питання євростандартів і деталізував механізми розгляду справ у Європейському суді з прав людини.

«Європейський суд - важлива ланка Ради Європи у визначенні стандартів демократії, верховенства права і прав людини. І саме ці стандарти визначаються не тільки нами, а й ПАРЄ, Конгресом місцевих і регіональних влад, Комітетом Міністрів, Венеційською комісією. Кожен цей орган узагальнює стандарти у профільних для себе питаннях», - говорить Дмитро Третяков і знову наголошує, що Європейський суд - потужний механізм у захисті прав. Людина може не просто звернутися. Справу розглянуть і приймуть рішення, обов'язкове для виконання державою, проти якої знайшли порушення.

«Іноді недостатньо позицій двох сторін. Тоді залучаємо третю сторону, як це було у справі Гонгадзе. Ми там описували чотири версії фактів. Те, як вони були викладені Мирославою Гонгадзе; викладені урядом; факти у викладенні спільнотою урядових організацій; та факти міжнародних організацій.

Ми не працюємо у вакуумі, а співпрацюємо з іншими органами Ради Європи, міжурядовими організаціями для отримання інформації, яка потім нами оцінюється», - каже Дмитро Третяков.

Та не всі дилеми в змозі вирішити навіть Європейський суд з прав людини. Приміром, у питанні життя. Тобто, коли воно починається: з моменту зачаття, чи з народження? Різні країни на це дивляться по-своєму. Немає консенсусу, а значить, поки що питання відкрите, і немає єдиного стандарту для країн-членів РЄ. Проте є повний консенсус в інших аспектах. Приміром, будь-яка дискримінація за ознаками раси, релігії, статевої орієнтації не прийнятна у жодному разі.

Ключова роль Ради Європи у створенні Суспільного мовлення в Україні

На цьому у спілкуванні за круглим столом акцентує керівник проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» Шаїн Абасов:

«Починаючи з 2011 року, неперервно здійснюємо в Україні медіа-проекти. Рада Європи зіграла ключову роль у створенні Суспільного мовлення в Україні, починаючи з ухвалення закону, створення Наглядової Ради, документального супроводу і продовжуючи послідовними тренінг-стаффами. Наразі рейтинги каналу не найкращі, але реорганізація філій триває. На виборах висвітлення здійснювалося на дуже професійному рівні, без ознак пропаганди».

Шаїн Абасов теж приділив увагу стандартам Ради Європи:

«Наша діяльність полягає в розробці для 47 країн рекомендацій Кабінету Міністрів РЄ або резолюцій ПАРЄ. Ці документи напрацьовуються секретаріатом.

Скажімо, в нашому департаменті готується велика кількість рекомендацій з безпеки та соціального захисту журналістів, суспільного мовлення, щодо захисту персональних даних.

Інший напрямок нашої роботи - моніторинг, тобто те, як країни-члени виконують єдині стандарти; третє - це кооперація, допомога країнам в здійсненні проектів на місцях з впровадження стандартів на рівні імплементації».

Найбільший Офіс Ради Європи знаходиться в Києві, зауважує Шаїн Абасов: «Це говорить про те, що здійснюється велика кількість проектів, є хороші результати, інтерес донорів до України і високий рівень співпраці. Зокрема, в сфері медіа».

Півсотні телевізійників - страсбурзька родина «Дитятка»

Заохочуючи дитячу відеотворчість у межах медіафестивалю «Дитятко», Рада Європи прагне актуалізувати максимально широко в українському суспільстві питання відповідальності кожного за долю країни. А це, власне, і є місцеве самоврядування – вміння громади об’єднатися навколо важливого питання та діяти спільно в інтересах розвитку села, краю, держави.

Починаючи з 2012 року, чимало дитячих телестудій з різних куточків України створили відео про здобутки, проблеми й реформування місцевого самоврядування з цікавим авторським баченням і побували у Франції, у штаб-квартирі Ради Європи.

Серед них житомирська «Школа юних журналістів», студія «ШГТ ТВ» з Херсона, кіношкола «Суперстар» і студія авторських програм «Маяк» з Дніпра, дитяча студія телеведучих «Веселка TV» з Луганщини, команда «Радодрайв» з Рівненщини, студія «Веселка» з Житомирщини, львівська продакшн-студія «Рожеві окуляри», студія «ОбовсемКа», кіногурток «Крок» та школа фільммейкерів «Новий кадр» з Харківщини, окремі автори з Луцька та Харківської області.

Загалом близько півсотні молодих людей змогли розширити своє бачення того, на яких засадах ґрунтується європейське врядування, враховуючи, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного ладу; як захищаються права людей у Європейському суді; як мотивують європейську молодь до самостійних дій на користь громад.

Не лише розповідати про самоврядування, але й врядувати

Президент медіафестивалю «Дитятко», голова Харківської обласної ради Сергій Чернов, за ініціативи якого і була започаткована спеціальна номінація, вважає, що увага до питань розбудови місцевого самоврядування з шкільної лави допоможе виховати людей, які готові брати на себе відповідальність, та бути зодчими свого майбутнього.

«Насправді номінація «Місцеве самоврядування – це ми!» дозволяє виконувати розгалужене, навіть комплексне завдання. Дитячі студії, готуючи відео про врядування своїх громад, насамперед, дізнаються, що ж це таке. Тобто, навчаються. Здобуваючи перемогу і мандруючи до Страсбурга, вони сповнюються впевненості у власних силах та прагнуть нових звершень. Спілкуючись із топ-посадовцями Конгресу Ради Європи, Європейського суду з прав людини, Європейського молодіжного центру, переможці фестивалю запозичують по-справжньому ефективні та вже апробовані практики демократичного ладу.

Найбільш красномовний, на мій погляд, ось цей приклад. Повернувшись із подорожі до Страсбурга, одна зі студій Харківщини знову зняла відео для конкурсу. І вдруге перемогла. Інакше у цьому випадку й бути не могло. Діти самостійно організувалися, висадили квіти у парку, привели до ладу територію, пофарбували лавочки, зробили осердя свого населеного пункту саме таким, як їм хотілося. Це, як на мене, і є справжнє врядування. Радію, що поштовхом став саме фестиваль «Дитятко» та участь у Всесвітньому форумі за демократію», – зазначив Сергій Чернов.

Замість постскриптуму: маєте півроку на створення відео

В еру стрімкого розвитку технологій нескладно зняти і змонтувати навіть у смартфоні відео про життя громад, шкільне чи студентське самоврядування, рецепти розвитку територій. Даємо підказку: головна родзинка особливо успішного відео – не лише розповідати про самоврядування, але й врядувати.

Свої роботи надсилайте до 31 травня 2020 року до оргкомітету медіафестивалю «Дитятко»: fest@dytiatko.org.ua